Archives: Новости

Головний мозок людини містить близько 100 мільярдів нейронів, і ці клітини, як відомо, не відновлюються. Тому, так важливо з раннього віку дбати про здоров’я свого мозку, уникати впливу токсичних речовин, шкідливих звичок. Багато захворювань нервової системи спричинені саме порушенням функції чи втратою великої кількості нервових клітин. Наприклад, при хворобі Паркінсона нейрони ділянки мозку, відомої як substantia nigra, не продукують нейромедіатор дофамін. При розсіяному склерозі пошкоджується мієлінова оболонка нейронів. Дегенерація нервової тканини відзначається при хворобі Альцгеймера, інших видах деменції, травмах головного та спинного мозку. Впродовж багатьох років учені намагаються створити методи отримання нових нейронів, але нервові клітини дуже різноманітні,  і донедавна в умовах in vitro (“в пробірці”) вдавалося отримувати лише декілька десятків їх видів.

 

Проте, як повідомляє News Medical Life Sciences,  команді д-р Treutlein на сьогоднішній день вдалося успішно отримати понад 400 видів нервових клітин. Науковці працювали з культурою індукованих плюрипотентних стовбурових клітин, які спершу вигенерували з клітин крові. Далі методом генної інженерії у цих клітинах активували певні нейрональні регуляторні гени. Це була надзвичайно копітка робота, в ході якої вчені повторили понад 200 серій експериментів.

 

Науковці сподіваються, що в майбутньому створені таким чином нервові клітини можна буде використати як замісну клітинну терапію при неврологічних захворюваннях. Отримані в лабораторних умовах нейрони також важливі для експериментальних досліджень хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, епілепсії, шизофренії, розладів сну, розсіяного склерозу.

 

За матеріалами: https://www.news-medical.net/news/20250711/Researchers-create-over-400-types-of-nerve-cells-from-stem-cells.aspx

 

 

 

Старіння – це незворотній фізіологічний процес, запрограмований генетично у кожному живому організмі. Проте, в останні роки в авторитетних наукових виданнях з’являється дедалі більше публікацій, що висвітлюють підходи до покращення якості життя літніх людей і профілактики хвороб похилого віку, базуючись на досягненнях сучасної клітинної біології та генетики. Те, що розвиток медичної науки й санітарної та вакцинальної культури сприяє довголіттю підтверджує і той факт, що у 1948 році, коли було засновано Всесвітню організацію охорони здоров’я, середня тривалість життя у світі виносила заледве 46 років, тоді як сьогодні прогнозується, що, наприклад в Китаю до 2035 року середня тривалість життя досягне 81 року.

 

Процеси старіння в організмі людини значною мірою обумовлені зниженням функціональної активності клітин, зокрема стовбурових клітин. Запас останніх впродовж життя людини також невпинно знижується, відтак слабне здатність організму до регенерації, сповільнюються процеси загоєння ран, зростання переломів. На молекулярному рівні з віком зменшується довжина теломерів хромосомів. Якщо при оптичному збільшенні подивитися на хромосоми стовбурових клітин пуповинної крові, зібраної при народженні, та клітин людини похилого віку, то перші відрізнятимуться в першу чергу довшими теломерами хромосомів. Ці молекулярні особливості обумовлюють вищу здатність клітин пуповинної крові до поділу та трансформації в інші види клітин, що може бути використано в схемах регенеративної та anti-age медицини.

 

У липні 2025 р. у міжнародному науковому журналі Frontiers of Aging з’явилася стаття Li He та співавторів, що науково описує механізми противікової дії стовбурових клітин. Дослідники зазначають, що ці механізми комплексні, але зокрема охоплюють відновну дію стовбурових клітин, їх здатність регулювати метаболічні процеси, знижувати запалення, чинити імуномодулюючий ефект.  На сьогодні доведено здатність стовбурових клітин, введених в серце, трансформуватися в кардіоміоцити, тобто клітини міокарда, відновлюючи його структуру та функцію. Регенеративний ефект стовбурових клітин також пов’язаний із їх здатністю виділяти численні фактори росту, що стимулюють ріст і відновлення інших тканин.

 

В терапії anti-aging найчастіше використовують мезенхімальні стовбурові клітини, про що свідчить аналіз 11 клінічних досліджень, проведений авторами згаданої вище публікації.  Повідомляється про доведену клінічну ефективність препарату алогенних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку у лікуванні старечої слабкості осіб похилого віку. З’являється дедалі більше наукових публікацій, що свідчать про дієвість стовбурових клітин у лікуванні небажаних змін шкіри, спричинених старінням, а також у лікуванні облисіння та усунення інших косметичних дефектів.

 

Стаття базується на даних Асоціації кріобанків та https://www.frontiersin.org/journals/aging/articles/10.3389/fragi.2025.1638168/full

Плацента не лише багате джерело стовбурових клітин, які в рамках клінічних досліджень дедалі ширше застосовують у лікуванні аутоімунних та важких запальних хвороб і регенеративній терапії (хвороби серця, нервової системи, остеоартрит), але й скарбниця цінних біологічно активних речовин. Останні включають численні фактори росту, протизапальні цитокіни, ферменти, вітаміни, гормони та гормоноподібні речовини. Інститут клітинної терапії – один із небагатьох кріобанків світу, що пропонує послугу виготовлення екстракту плаценти з метою збереження перелічених цінних субстанцій, окрім кріоконсервування стовбурових клітин. Екстракт плаценти здавна успішно застосовується у відновлювальній терапії та естетичній медицині.

 

У серпневому випуску міжнародного наукового журналу Tissue Cell опубліковано статтю Nehal Mohamed Eisa та співавт. (2025), що описує підходи до застосування екстракту плаценти у лікуванні цукрового діабету та засвідчує його ефективність в експериментальних дослідженнях. Експериментальним тваринам з цукровим діабетом вводили екстракт плаценти, мезенхімальні стовбурові клітини або екстракт плаценти та препарат мезенхімальних стовбурових клітин. У всіх групах тварин відзначено значне покращення клінічних показників, найкращі результати спостерігалися при одночасному введенні екстракту плаценти та мезенхімальних стовбурових клітин. Вчені пояснюють терапевтичний ефект даного методу лікування тим, що мезенхімальні стовбурові клітини приживлювалися в тканині підшлункової залози, а екстракт плаценти стимулював їх регенеративну дію через постачання важливих факторів росту.

 

За матеріалами: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40157219/

Клініка Інституту клітинної терапії має понад 15 років досвіду терапевтичного застосування екстракту плаценти в медицині та косметології (більше про лікувальні властивості екстракту плаценти за лінком https://cryobank.ua/uk/articles-uk/ekstrakt-platsenty/). Також Інститутом клітинної терапії сумісно з ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна) під егідою Координаційного центру трансплантації органів, тканин та клітин МОЗ України проведено клінічне дослідження  “Ефективність застосування препаратів кріоконсервованих ядровмісних клітин пуповинної крові людини, кріоконсервованих мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин, виділених з плаценти людини та кріоконсервованої амніотичної мембрани людини окремо та їх комбінацій при діабетичній периферичній нейропатії, периферичному ураженні артерій та трофічних виразках нижніх кінцівок” (https://csict.com.ua/rnd-research-articles/ефективність-застосування-препараті/?lang=uk).